Чому, скажи, змагання з бувшими коханими
Проходять під девізом: «Хто помре нещасним?»
Та знов коханими з тобою ми не станемо.
І є надія, все загоїться із часом.
Я не помру. І ти, напевно, мила, житимеш.
Хто ж помирає від нещасного кохання?
Для мене згасло сонце. Серце захололо теж.
Та я, напівживий, забув про це старанно…
Ні, не забув твоїх ласкавих губ принадливість,
А ще – на грудях найсолодші ті родзинки.
За запах в пам’яті ромашки й м’яти твоїх кіс
Хапаюсь, як втопаючий, за соломинку.
Нехай пройшло все, пролетіло небом грозовим.
Та це було. Душа розбилася зі струсом.
Але ми пам’ятаємо й пишаємося тим
Коханням, що забути й стерти ми не мусим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464013
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 04.12.2013
автор: беСтурботнЫй Маныяк