Просто це ти увірвавсь в мою душу...
Просто це ти в голові поселивсь...
Страшно подумать, але ж там раніше
Тільки печаль проживала колись...
Ти ж бо зумів в серці лід розтопити...
Ти із калюжі зробив океан...
Дивно, на хочеться в небо злетіти,
Хоч і ламали вже крила не раз...
Стала на світ я не так озиратись,
В чорне і біле веселка вплелась...
Треба ж було мені так закохатись,
Щоби зимою весна почалась...
Ніжні лілеї у серце проникли
Та замінили троянди шипи...
І як же раніше по цьому мосту
Могла я без самотня іти...
Якби ж мені зорі вказали на зустріч,
Аби я тебе ще раніше зустріла...
На серці тепер зажили усі шрами...
Я знову нарешті когось полюбила...
Спасибі тобі за ці зоряні ночі...
Спасибі за те, що ти поряд завжди...
Тону, коли бачу твою ясні очі...
Спасибі тобі за просте слово "ми"!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463949
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.12.2013
автор: Perfectly_Parallel