Я люблю цю країну навіть без кокаїну.
А ти не бачиш, за що можна любить?
Люби її мову, смачну й солов*їну,
Й рідне місто, що ніколи не спить.
Я люблю цю країну і без допінгу навіть,
Бо тут мені мама подарувала життя.
Співай її гімн, щоб героїв прославить.
Послухай: бринить він, як серцебиття!
Я люблю цю країну без усяких додатків.
У мені громадянство вкраїнське, почув?
Поважай рідні Київ, і Суми, і Харків,
І Дніпро повноводний, в якім ворог тонув.
Я люблю цю країну навіть без кокаїну.
Бо ніякий наркотик не отруїть серця,
Власники котрих не впадуть на коліна,
І свій каторжний шлях всі пройдуть до кінця. (03.12.2013)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463808
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.12.2013
автор: Олена Вєчканова