Прости, що не довіряю.
Адже твоя рука тримає міцно!
Я просто хотіла бути сильною…
Забула тебе, щоб знову стати незламною.
Прости, я повністю втратила довіру!
Я гілка під навалом снігу,
Самотня і нікому не потрібна
Не хочу жити без мети…сама…
Мені боляче, але я не заплачу!
Мені тяжко, але я встану!
Бо завтра буде новий день,
І я тебе знову знайду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463725
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.12.2013
автор: So Fika