Обведу себе колом кохання,
може хтось перетне його,хоч пересічно.
Замурую у стіну бажання,
хай живуть у будинку навічно.
Сяду з мрією вранці на ґанку,
вип'ю чашку затишку без цукру,
розчиню у будинку фіранки,
прилетіть для мого порятунку.
Паралельні не можуть зіткнутись,
вони поряд та недоторканні,
ходять колом навколо одного,
це стабільне для них покарання.
Не з'їжджають з дороги машини,
бо зіткнуться з чужими життями.
Не побачиш у небі крижини,
які линуть уверх за птахами.
У планети є своя орбіта,
по якій вона завжди прямує.
Не сумує планета єдина,
бо із нею супутник усюди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463617
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.12.2013
автор: Анна Хортиця