ПОВСТАНЬ, УКРАЇНО!

                 І    на    оновленій    землі
                 Врага    не    буде    супостата,
                 А    буде    син    і    буде    мати,
                 І    будуть    люди    на    землі.
                                         Тарас  Шевченко
                                                                                                                                                                                                           
 За    те,    що    в    Європі    бажали  
 Майбутнє    своє    освящать
 Дівчатка    і    хлопці    стояли
 Щоб    волю    свою    показать.

З    барлоги    звірюги    Міжгір’я
Накази    жорстокі    летять,
Цинізм    і    тваринне    насилля
Студенти    Майдану    терплять.

Тупа    і    безжальна    твердиня
Меча    на    дітей    підняла,
Повстань    й    покарай,    Україно,
Змети    це    «ісчадіє    зла»!

Згадай    як    завжди    повставала,
Звитягу    козацьку    згадай
Як    душу    і    тіло    ти    клала
За    волю    і    рідний    наш    край.

Не    битва    сьогодні    потрібна,
А    мирна    народна    хода,
Бо    практика    в    неї    негідна  –
Омана,    руїна    й    біда.

Бандитів    й    злодіїв    -    на    нари,
І    скрізь    усім    рівний    закон,
Офшорні    закрити    канали,
Чиновний    забрать    пансіон.

Ганьба    і    прокляття    тирану,
Що    меч    на    народ    свій    підняв,
Хай    славиться    велич    Майдану
В    досягненні    волі    і    прав!
         30.11.  2013р.,  Київ
*Фото    з    Інтернет

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463489
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.12.2013
автор: БГІ