Поклін останній...
Тихо листопа́д
Збирає з трону
всі свої пожитки...
Пора іти...
Де ж шлях той -зорепад?
Хотілось до завітної мети...
щоб просто й швидко...
В задумі тихо, стомлено приліг -
якось-то буде: вийдемо із скрути...
Впаде одна із тисячі доріг...
І доленосною їй бути!..
Та він вже буде десь в таїн-світах,
в молитві щирій за свої майдани...
Листо́пад вгору прапорець підняв...
Синій із зорями...
Як заповііт
останній...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463253
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.11.2013
автор: zazemlena