Рве на частини душу і тіло,
зараз полишила б все, що хотіла.
Тільки би згинуло це відчуття,
радість полинула у забуття.
Зникли бажання, емоції, думка,
сто помилок на моєму рахунку.
Я за усе розплачусь, почекайте,
зараз, годинку, ви чергу тримайте.
Біль цей нестримний у жилах палає,
та на очах ні сльозинки немає.
Це все не вперше, все пройде, терпимо,
жити я вмію, тож далі ходімо.
Буду боротися я за життя,
витягну радість із забуття.
Вижену смуток із серця свого,
я не полишу ніколи цього.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463192
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.11.2013
автор: Анна Хортиця