У полоні моди

[i]Ти  мої  найсолодші  парфуми  від  Nina  Ricci.[/i]  Твій  дивний  весняно-свіжий  і,  навіть,  трішки  гіркий  мигдальний  аромат  бушує  всередині  мене,  викликає  атласне  виверження  вулкану,  медовий  землетрус  та  повінь  кольору  фуксії  з  відтінком  індіго.  Ти  –  мій  афродизіак:  поцілунок  за  поцілунком,  немов  найніжніше  кондитерське  бізе  з  маковою  скоринкою  та  найдорожчий  шанхайський  барс,  який  де-не-де  вкритий  перлами.  Обійми  твої  міцніші  та  надійніші  за  найкраще  шотландське  віскі,  марки  Hankey  Bannister,  яке  обожнював  Шерлок  Холмс  та  балував  себе  доктор  Ватсон.
[i]Ти  моє  делікатно-блискуче  плаття  від  Elie  Saab.[/i]  Днем  за  днем  вражаєш  своїми  сонячно-карамельними  промінчиками,  які  пестять  моє  тіло  своїми  м’якими  потоками  коханого  світіння,  гріють  мармеладово-ванільним  теплом,  манять  своєю  шоколадно-грайливою  температурою.  Я  би  посилилась  з  тобою  на  безлюдний  острів,  де  ніхто  б  не  тривожив  наш  крихітний  рай,  у  якому  всі  стежки  вкриті  спокоєм  та  добротою,  а  в  атмосфері  вирують  поцілунки  та  ніжність.  Ми  би  жили  в  неймовірно  затишному  оазисі,  де  росли  би  пальми  з  фініками  та  поросла  зелена  гуава.  За  такі  моменти  я  ладна  на  все,  навіть  гордості  грудочку  з’їсти.
[i]Ти  мої  вишукані  та  найзручніші  підбори  від  Louboutin.[/i]  З  тобою,  як  кажуть,  вічно  в  безпеці.  Надійніший,  ніж  армія  Султана  Сулеймана,  яка  захищала  його  в  битві  під  Мохачем  та  блискавично  вразила  своїх  ворогів  мужньою  витримкою,  сміливістю  та  відважністю.  Ти  настільки  тонка  та  рідна  матерія,  що  іноді  мені  важко  тебе  розгледіти  та  зім’яти  в  своїх  руках.  Користуючись  тобою  дарую  собі  абрикосове  щастя  з  цитрусовою  кислинкою.  Щодня  гину  в  тобі,  мов  нещасний  народ  в  комунальних  квартирах,  тону  в  тобі,  мов  люди  з  круїзних  лайнерів  у  Тихому  океані,  помираю  та  відроджуюсь  з  попелу,  мов  диво-фенікс,  на  твоїх  ніжних  долонях.
[i]Ти  мої  найдорощі  та  найцінніші  сережки  від  Tiffany&Co.[/i]  Дивлячись  на  зіниці  твої,  акрилові,  блискучі,  глянцеві,  твої  розмиті  думками  очі,  відчувається  терпкий  щем  у  грудях  і  ти  п’янієш,  неначе  хтось  із  середини  гарячим  вином  напоїв  та  змусив  захоплюватись  цим  відчуттям  і  заспокоювати  свої  нерви.  Ти  настільки  сьогодні  красивий,  що  серце  зупиняється  і  треба  прийняти  ліки.  Зелені,  рожеві,  білі  пігулки  –  всі  одночасно  і,  можливо,  тоді  хоч  щось  врятує  від  рабства.  Любов  –  це  кліше,  яка  давно  уже  вийшла  із  моди,  але  ми  зламаєм  систему  й  доведемо,  що  так  кохати  реально.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463137
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.11.2013
автор: Незайманий займенник