День скотився згори
і приліг на узбіччі...
Погляд кидав услід
тим, хто їхав, й хто пішки...
Вітерцем своїх рук
тихо бавився в хмарах...
Гілочо́к перестук,
ніби серця удари...
раптом втома-туман
пеленою на плечі...
і завіса повік -
очі дня впали в вечір...
не шукай - не знайдеш:
розчинився в просторі...
сам приляжеш -й заснеш...
в сні із днем поговориш...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463129
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.11.2013
автор: zazemlena