У нас обмежені знання
І недостатній досвід,
Отож будуєм навмання
Державу нашу й досі.
Якийсь колгоспний рахівник
Взявсь бути президентом,
До будівництва він не звик,
Та скориставсь моментом.
Нам набрехав, що мудрий він,
Як пасічник завзятий,
Що в нього друзів є загін
Державу будувати.
Та згодом друзів розгубив,
Із ними розсварився,
П’ять років тільки говорив
Й нічого не добився.
Та нині вже зав гаражем
Береться керувати,
Невже його ми оберем
Державу будувати.
Довірливий у нас народ,
Не знає хто лукавить,
Отож страждає від нероб
Й за горло бідність давить.
25.07.09.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463055
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.11.2013
автор: Георгій Федорович