Розцвіли помідори в саду,
Уродили в гаю абрикоси,
Я до тебе, кохана, прийду
Через тернії, бурі й морози!
Я тобі доведу при усіх
Помідорного кошика повність
Й аби викликать твій щирий сміх,
Покажу його з"їсти готовність!
Я найбільших нарву абрикос
Повні пазуху, жмені й кишені,
Чим розчулю тебе аж до сльоз,
Попри те, що вони ще зелені.
Помідорів найкращих пару
З абрикосом скришу в салат,
З помідорів зварю узвару...
Чим тебе мені ще здивувать?
Якщо будеш це їсти і пити,
Ще й впадеш в кулінарний екстаз,
Я тебе буду ладний втопити
В океані захоплених фраз,
Помідорів рум"яні щічки
В пружний лук натягну огірком
І проллю в тебе теплі потічки
Абрикосово-ніжним струмком...
Я для тебе зробив би надалі
Все, чого не робив іще досі,
Лиш в саду помідори б не в"яли
І родили в гаю абрикоси!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462620
Рубрика:
дата надходження 26.11.2013
автор: Олівець