Тішимося, друже,
Що не хворі дуже,
Дякувати Богу
Дибаєм потроху.
Як смішне згадаєм
З реготу вмираєм,
Про сумне ні слова,
Це така в нас змова.
Нащо сумувати,
Краще святкувати,
Бо життя триває,
Мов веселка грає.
Часу у нас мало
Щоби нас не стало,
Тож його не гаймо,
Весело співаймо.
Недруг хай поплаче,
Покричить, поскаче,
Душі в нас відкриті,
Добротою вмиті.
Знаю добрі люди
Переможці всюди,
Тож і ми радієм,
Що ми все умієм.
Недруга здолати,
Хату збудувати,
Весело пожити,
Кращий світ творити.
Тішимося, друже,
Нас багато дуже,
Наший рід безсмертний,
Радісний, відвертий.
16.08.09.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462491
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.11.2013
автор: Георгій Федорович