[b][color="#0d2ca8"]Прокидайся, народе!
Твою топчуть свободу,
Прокремлівська верхівка
Знов нас хоче зламать,
Ти скажи, що незгоден,
Щоб гладкі ситі морди
Твою долю рішали,
Час прийшов відсіч дать!
Наша хата – не с краю,
Нас ніщо не здолає,
Бо ми хочемо жити,
Так ,як люди живуть
В європейських країнах,
Де життя людське цінне,
Де закон для всіх рівний,
Як звернувся у суд.
Час єднатися , браття,
Запалити багаття,
Ми народ – нас багато,
Хай побаче весь світ,
Що тут роблять прокляті,
Як кидають за грати,
Їм не важко брехати,
Що нас - купка сиріт.
Ми брехні вже наїлись,
І покращенням вмились,
Наша влада готова
Нас тягти до Кремля…
Але там, у Росії
Вже народ обезсилив,
Поліцейська країна –
Стала їхня земля.
Тільки ми українці,
Зупинимо злочинців,
Геть від влади гостинці -
Бий в гучний барабан!
Ми докажемо світу,
Що нам досить терпіти,
Може хоч наші діти
Вже подякують нам.[/color]
[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462468
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.11.2013
автор: Людмила Васильєва (Лєгостаєва)