А роси опадуть, осінні роси,
І перлами осядуть в пелюстках,
Буденність зжалить, як кусючі оси,
Тихенько притаївшись в днях-листках.
Та сонце підійметься - щонайвище,
Щоб роси захмеліли, й ген у вись...
І осінь - розтрусивши гніздо́вища...
Піде...Та в слід уже їй не дивись...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462339
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.11.2013
автор: Helen Birets