Перекошеними надіями тхне сьогоднішнє повітря.
Усе як завжди. Так цікаво, що аж зникнути хочеться.
Як завжди одноманітність і буденність перевершила все.
Вічні гоніння за привабливою і жаданою правдою усіх зморили.
Залишається просто чекати...наступного дня.
І хто знає, чи він настане?
Хто дасть ту обтяжливу гарантію слова, що все буде добре?
Хто пообіцяю кардинальних і рішучих змін існування?!
Але я не про це....Можливо, потрібно змінити себе?
Досить бути потенційними учасниками холодних ранків...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462152
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.11.2013
автор: Юлія Антоняк