Темною кішкою крадеться нічка
І м’яко весь охоплює собою простір.
Очицями виблискує зір стрічка
Та місяченько відчайдушно чинить опір.
На яворі старезнім стріпнув крильми,
Поважно так розрізав криком тишу пугач.
Наліг на неї обтяжливо грудьми,
Беззмінний вартовий він, її спостерігач.
За щільними шторами цятки вогнів,
Сховки від суєтності для більшості людей.
Та кожному важливо, щоб серце грів,
В ньому пашів вогонь любові - не Колізей.
21.11.13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461969
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2013
автор: Валентина Ланевич