Стоїть, мов засоромлена, оголена Осінь
І загляда у вікна на зелені вазони,
Які, на заздрість їй, красиво так листоносять,
І не ховають тіло ніжне у синтепони.
Дощем розмито сонячні, вес́елкові барви,
А вітром, що бешкетничав, позривано одяг.
Не зігрівають шлунок привокзальні кебаби
І серце ледве стукає в холодних долонях.
Замерзла і принижена шукає притулок,
Насилу відганя думки про зашморг на шиї.
Зима прийде поспішно, наче н́а порятунок,
І покривалом білим тихо Осінь укриє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461959
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 21.11.2013
автор: Олександр Яворський