Бур’яни
Бур’янами заростають поля України
Заростають цілі села лихої години.
Старі люди по тих селах тихо вимирають,
Молоді сидять без діла, потім геть тікають.
Хтось тікає світ за очі у чужі країни,
Хтось біжить в міста, столицю неньки України.
Хто як може виживають, роблять все що скажуть.
Хто в міліцію пішов, вб’є й нас як накажуть.
Заростають бур’янами молодії душі,
Ще й мізки їхні ґвалтують зовсім ще недужі.
Розбещують покоління клубами нічними
Сексом, порно, казино, фільмами страшними.
Подивіться ви на себе, молоді земляче,
Поміркуйте, що це з нами, чом Вкраїна плаче.
Бо розквітли з вами всі рясним бур’ян-цвітом,
Бо навчилися цвісти, та не родим жито.
Ми вже звикли виживать, бо навчив нас Боже,
Та Він може й покарать, якщо ми негожі.
Бо негожі захистить власную родину,
Та негожі відродить рідну Україну.
Тож гуртуймося, брати, гуртом легше жити,
Бур’яни легше рубать, братів захистити.
Гуртуватись треба разом навколо ідеї
Відродження України, любові до неї.
Відродження свого міста, села чи заводу
Щоб було де жить щасливо усьому народу.
10 2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461921
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2013
автор: Романтик2012