І що нам світ, якщо давно він сірий?

́І  що  нам  світ,  якщо  давно  він  сірий?
І  що  нам  в  світі,  якщо  сірі  й  ми?
Ніхто  в  романтику  давно  уже  не  вірить,  
Хоч  люди  вічні:будем,  є  й  були.

Яка  доба  в  нас?  Щось  ми  твердо  "крутим".
Давно  пропав  з  життя  сименталізм.
Вмикаємо  тепер  уже  комп'ютер.
Зникає  й  невловимий  вітаїзм.

Куди  іти?  Куди  покаже  вектор?
В  сплетіння  гілля,  віт?  Куди  іти?
Бо  в  нас  доба  далека  від  мистецтва
І  люди  вдалині  від  простоти.

Живемо  від  весни  до  весни  й  літа
Крізь  області,  невідомість  районів.
І  гасло  наше  вже  зовсім  не  "vita".
Й  не  слухаєм  ми  "музику  мільйонів".

Нема  в  нас  чистого,  нема  пухнастих  крилець.
Слова,як  одяг,  стали  зовсім  тані.
МИ  не  живем,  ми  в  світі  загубились.
Та  й  із  джерел  життя  ми  пити  чомсь  не  в  стані.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461902
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.11.2013
автор: Натхненна