час від часу знесила посилена
зжимає тебе своїми кістлявими ребрами
і сердце, неначе забувши про ритміку,
б'є не в попад, навіженно й напружно.
руки тремтять, як осіннє замерзле листя
на вже майже голих, безсилих деревах
холод жене хоча б до якогось та затишку
й знов вигріваєш відбиток спини на байдужих стінах.
тулиш себе до чогось більш-менш надійного,
порятунку хоча б якогось шукаєш, хоч знаєш -
рано чи пізно ця клітка стане знов тісною
для сердця, що ховає себе в ребрах багатоповерхівок
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461843
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 21.11.2013
автор: М. Вольная