У далекій космічній безодні,
За межею уявлень і знань
Не відома нікому сьогодні
Є планета без ранків й смеркань.
З протилежних боків вічно сяють
Над планетою сонечків два,
Вічний день, вічне літо всі мають,
Вдосталь їжі та вдосталь питва.
Свою доленьку не проклинають,
Всі у злагоді й мирі живуть,
Від кохання буває страждають
Та добродієм кожного звуть.
Всі морально й фізично здорові,
Не хворіють і довго живуть,
Бо умови буття там чудові,
Тож і стогону люду не чуть.
Я жалкую, що це так далеко,
Я жалкую, що це не у нас,
Де чатує завжди небезпека,
Інший світ, інший люд, інший час.
20.01.09.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461604
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.11.2013
автор: Георгій Грищенко