***

Це  так  банально  -  загубити  музу,
Її  впустити  в  мареві  дощів,
І  у  полоні  втрачених  ілюзій
Топити  слід  дарма  прожитих  днів.

Ховатися  у  власну  сіру  мушлю,
Забути  телефони  й  імена,
І  так  сидіти,  тихо  й  непорушно,
Навколо  вакуум,  й  попереду  стіна.

Промерзлі  до  кісток  забуті  мрії
Вже  відійшли  і,  знаєш,  не  дарма
Втрачаємо  тоді  у  себе  віру,
Коли  ще  тіло  є,  а  от  душі  нема.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461592
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.11.2013
автор: Сarpe_diem