Взимку у барлогу спить,
Та малиною він снить.
В сплячці смокче лапу свою.
Прокидається ж весною.
Горами, лісами бродить.
Часом пасічникам шкодить,
Бо, щоб сил скоріш набратись,
Пробує медку дістатись.
І на дерево залізе,
І у річку він полізе,
Рибу лапою впіймає…
Про обід свій – завжди дбає.
Корінцями поласує,
В полонинах попустує.
Розірве любого звіра –
Надзвичайна в нього сила!
Він великий та лахматий,
Куцохвостий, косолапий.
Має шерсть густу біленьку,
А чи буру, чи чорненьку.
Хижака треба боятись.
Краще з ним не зустрічатись.
Та у цирку він – артист!
Виступати має хист.
На ровері їздить вправно.
Розважає дітей гарно…
Про ведмедя ці рядочки,
Щоб читали син і дочки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461484
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 19.11.2013
автор: палагняк