Поплач – очисти стомлену душу,
Знай, що я твій спокій не порушу.
І очі мої тобі не скажуть: «Ні!»,
Бо знаю, як важко тобі на цій землі.
Не вір у долю,
Бо зажене тебе в неволю.
Повір у свої власні сили,
Хоч знаю, що тобі уже й несила.
Невже ти думаєш, що це кінець?
Коли на голову вдягли колючий цей вінець?
Це для них настав смутку час,
Ти чуєш? Для них, а не для нас!
Не хвилюйся так – усе мине,
І вже не буде так, як зараз є.
І твої гарячі сльози змінить чудовий сміх,
Який лиш комусь подаруєш, бо він не для усіх…
31 травня 2012 року
Близько 8.30
м. Івано-Франківськ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461474
Рубрика: Присвячення
дата надходження 19.11.2013
автор: Ліза Луківська