Я почула його голос на пероні.
Його очі голубі, такі солоні,
Не звертаючи уваги у вагоні.
Але потім щось з'явилося у скроні.
Крізь пальці просипаючи пісок.
Що він його в кишенях приволік.
Все згадую так гостро, до кісток.
Що вже й сухих немає подушок...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461424
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2013
автор: Юлія Антоняк