Подивітся скільки жебраків!
Так виховує країна своїх синів!
Ми бідні валютою і це не розвієтся
проте бездомні всеж надіются
на пару тих монет...
Щоб пережити день
у битві за щось змагаємось
та незавжди собою залишаємоcь,
проте духовно ми багаті!
А це багато що значить!
Багато про що говорить,
чому в нас залущені коридори
закидані обгортками парки,
завишені ціни в поїздку на море
інколи й самих себе жалко...
Роботи немає
і ніхто з нас не знає...
Що нас далі чекає
собаки повулиці лають
з голоду помирають
люди в снах лиш щасливими себе почувають!...
31 січня 20011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461364
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2013
автор: Капітошкове серце