Синдром ненависті

Темно  й  тихо,чотири  кути,
 щось  промайнуло  в  моїй  голові...
 Сидячи  тут  не  здогадатись,
 Чи  продовжити  далі...?
   Ай  Годі  вагатись!!!
 Й  через  секунду  очі  не  вірять,
 Це  вже  не  квартира  де  тепло...
 ...Тут  сиро!!!
 3дебільшого  бруд,сморід  по  всюду.
 НЕ  колір  ...  Смутно...
 Вже  скуті  чорно-білі  та  сірі  тона...
   Тут  не  3найома  -  чарівна  весна!
   Тут  не3найомий-галас  пісень!
 Ненависть  й  втома  пануе  щодень!
 Постаті  сірі  минають  навколо.
 Тут  немае  кольору-немае  нічого!
   Не  існуе  вже  майже  посмішок  щирих.
 Навкруги  усі  дуже  3айняті  прожиганням  днів  чорно-білих!!!

   3дебільшого  сірість,
   3дебільшого  тупість,
 Все  це  помилка,це  людства  набутість...!
 Можливо  тут  винен  технічний  прогрес,
 а  на  самому  ділі  людства  регрес!!!
   Кожного  дня  прагнуть  нового,
 Але  вже  не  відчувають  що  не  існуе  старого,

   Не  існуе  кохання,-3рада  існуе,
   Не  існуе  бажання,-жадоба  існуе!
...Не  помічаючи  того  далі  туруе,
 Необі3нана  3грая,жадобою  повна!
 ...Володарі  світу  про  мову  3абули,
 Докотилась  людина  до  того,що  мати  рифмуе!
 
   Несамовитая  дурість.!!!
 Світом  3дебільшого  керують  гроші  і  тупість!

 Моя  душа...серце...мої  думки  охопила  ненависть...
...Мій  ворог-це  слабкість!
 Суспільство  це  ігноруе!
 В  системі  3акладено-більшість  це  сила!
 Тих  кого  менше-їх  слово  не  діе!!!
 Що  стадо  ска3ало-то  буде  надійно!
   Якщо  на  рингу  один,а  їх  трое-В  нашій  краіні  все  рівно!

     Ненависть  охопила  все  мое  "Я",
 Ніколи  для  мене  не  буде  існувати  таке  поняття,як:

       "ДЕ  БІЛЬШІСТЬ-ТАМ  Я"  !  !  !

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=46124
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.11.2007
автор: Che$T@R