Я не буду тебе питати
Залишу у лагідній тиші
Все, що збулося поміж нами
У моїй сердечній книзі
Вже нескладно і непросто:
Як знаходимо, знову губимо
Ми з тобою в одному човені
Та без весел подорожуємо
Накривають нас часом стихії
То вогнем, то водою прозорою
То земля під ногами колишеться
І повітря стискає голову
Знай - ніколи я не забуду
Твоїх рук тепло осіннє
Я - один лиш в полі воїн
ТИ - моя остання надія
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461153
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.11.2013
автор: Роксолана Смик