Капустяними листами,
Немов квіткою пелюшок,
Укриваюсь до безтями
Звуками твоїх баюшок.
Твої співи так солодкі,
Твої очі так ласкаві,
Що мій сон такий короткий
Без торкань моєї мами.
Моя ненька улюблена!
Моя тиха, ніжна ненька!
Посміхайся просвітлене!
І співай свої пісеньки!
А коли б: я підростаю,
Та коли б: я посміхаюсь,
Кличу все тебе до гаю,
Ковилою колихаюсь,
Де літаю вітеречком,
Де квітками м'яко лину,
Бо я впав малим лелечком,
Увібрався я вже в глину.
Та нічого, моя мила!
Я з тобою завжди поряд!
Ти ж мене не народила!
Я ж подумки лише помер!
26.06.1992
К.
КВ-1
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461104
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.11.2013
автор: Левчишин Віктор