ось літо бабине пробігло,
закутав дощ в свої тенета,
у сірий день запросить нас
листопад....
він непомітно так скида тягар
минулих пір,
неначе сивий чоловік,
піднявши руки в синій вир,
у Бога молячи прощення
за помилки колишніх літ....
листопад тихо розповість
як сумно бути непотрібним,
депресії загортає у голі віти,
страждання рану розкриває,
дає відчуть душевну біль....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461068
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.11.2013
автор: Tequila