"ВІЧНО НЕДОПИСАНИЙ ВІРШ. Старатись не сказати. "

...  Нема-нема
і  як  найде.
Слова,  дивина,
беззв'язні  -  що  про  кого  і  де?

Стараюсь  об'єднати  думок  складові,
їх  так  багато,  деякі  тобі  непритаманні.
Було  би  добре  мати  місце  хоч  в  одному  слові.
Твоє  єство  для  мене  знову  в  ще  густішому  тумані.

Тебе  то,  наче,  любов'ю  накачали,
то  злоба,  гордість,  то  втома  і  печалі.
І  ти  знаєш,  що  не  найкраща  в  світі.
І  я  знаю  це  не  гірше.
Заткнувся.  Мовчу.  Коли  знову  тягне  вити.
Знати  б  лиш  одне  -  що  тобі  так  дійсно  ліпше.

Не  сказати,  не  писати  від  початку?  Міг  би,
але  ти  мала  знати,  хоч  якось,  хоч  частину  чогось,
що  не  проходить  швидко,  як,  може,  хотів  би.
Сказаного  триматись  хочу,  навіть  якщо  не  зійшлось
від  самого  витоку.  Все  одно  ти  тут  -  центральна  вісь.  ...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461029
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.11.2013
автор: Dingo Барський