Меланхол́ ія - чорний гнів, болить душа,
Не часто виливаю біль я у віршах.
Похмурий настрій і важкі сумні думки,
Коли з життям віч-на-віч наодинці ти…
Вже цілий тиждень стан тривожний – маячня,
Завдячую пекельні муки лікарям,
Мене вбивають ліки й псевдо-ескулап -
На жаль, попала знову я до їхніх «лап»…
Один із них, найбільший благодійник-маг
Дає на вибір - ціанід, а чи миш‘як.
Я, ніби привид, з кабінету в кабінет –
До болю всім знайомий дивний цей сюжет…
Я плюнула на думку горе-лікарів –
Стомилася від мудрих слів-коментарів!
Тепер лікуюсь я на осліп, як раніш,
Мені вже ліпше і, як доказ - новий вірш…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461020
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.11.2013
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО