Серпнева спека почуттів і листопад взаємин,
Горить вогонь, а сірий дим виносить в комин,
Серпнева спека та моя й вогонь палає.
Твій листопад і вітер там давно гуляє…
Я розпалила до небес вогонь жертовний,
І він по мірі все спалив, по-повній,
Мій листопад, прозорий сад і в ньому тіні,
Встають над вогнищем в диму такі нетлінні…
І облетить останній лист, під ноги ляже,
Переступи і далі йди – тихенько скаже.
Я зупинилась, далі лиш зима чорніла,
І я листок той підняла і серцем гріла…
Так листопад зайшов в мій дім і оселився,
Зима минула і весна, а він лишився,
Аж взбунтувалася душа, моя ти мила,
І дочекалась - я грозу у дім впустила!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460918
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.11.2013
автор: Ольга Кир