[b]Припала душа моя до Тебе, і правиця Твоя підтримує мене»
(Пс.62:9)[/b]
Десь у куточку тихої кімнати
Хочеться заснути, і ні про кого не питати.
Десь у сні когось обіймати,
І чудову колискову йому заспівати.
І всі «мої» лишились на землі,
А я витаю у прекраснім сні.
Нарешті, пощастило і мені,
Бо всі сумні, і чомусь такі нудні…
Я не стану питати про тебе.
Бо ти і так у сні прийдеш,
І помайнемо у безкрайнє небо –
Ти душу на хмаринці понесеш.
16 листопада 2012 року
Близько 23 години
м.Івано-Франківськ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460881
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.11.2013
автор: Ліза Луківська