Пташок зібралась ціла зграя,
Кричать та дружно щось довбуть,
Тихенько кіт спостерігає,
Певно вірша не в тому суть.
Скочив миттєво, пір’я летіло,
Героєм він не довго був,
Летів, мов пуля він на подвір’я,
Що хотів м’яса швидко забув.
Немов скажені птахи насіли,
Кота довбали щосили всі,
Мокрі, голодні, де взялись сили,
Та бити батька добре в гурті.
Кіт з переляку у хлів сховався,
Сидить сердечний весь тремтить,
У своїх силах не сумнівався,
Чого ж так тіло його болить.
http://antonina.in.ua/index.php/dlya-ditej/pro-tvarin/405-kit-mislivets.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460675
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 15.11.2013
автор: Антоніна Грицаюк