Дихати… Тому, що ти поруч

Дихати…  Тому,  що  ти  поруч,
Тому,  що  торкаюся  вуст  жаданих…
Тому  що  йдемо  ми  обіруч.
Тому,  що  ти  зі  мною,  коханий!    
 
Поглядом  тебе  приручу,
Хочеш  –  і  дихати  перестану?
Але  душі  моєї  не  руш,
Душу  залишу  собі,  коханий…    
 
Вона  зігріє  тебе  уночі,
Буде  зіркою  в  час  світання...
Якщо  всю  душу  віддам  тобі
Де  буде  жити  моє  кохання?

*********************
Дышать...  Потому,  что  ты  рядом,
И  я  тону  в  этих  губ  глубинах...
И  потому,  что  ласкаешь  взглядом,
И  что  ты  -  со  мною,  любимый!

Жестом  одним  тебя  приручу,
Хочешь  -  даже  дышать  перестану?
Но  лишь  я  в  душу  тебя  не  пущу,
Душу  оставлю  себе  я,  ладно?

Она  протянет  руки  в  мольбе,
Будет  отрадою  вновь  и  вновь!
Ведь  если  душу  отдам  тебе,
Где  будет  светом  моя  любовь?  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460628
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2013
автор: Ірина Лівобережна