Спільність одного міста, спільність одного ліжка -
все , що вимірює близькість й віддаленість душ.
Спальні квартали, мов зморені еквілібристи.
Тишу не руш.
Спальні розмови - скрипіння старих табуретів,
стукіт надщерблених сонним вітанням чашок.
Я тобі - дзеркалом, ти мені - вродженим геном
вріс до кісток.
Я тобі - буднями сіра і стесана пальцями,
кисті твої відболіли. У серці - пропасниця.
Й схожих на нас перевозять несправні ліфти -
спільні в таких тільки посуд і фотокартки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460615
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2013
автор: Іванна Шкромида