У прОтягах будності,
на мить невловИмую,
ми раптом зустрінемось…
очима пронИзимось…
проймЕмося трепетом,
як спалахом блискавки,
з-ЕлектризУємось...
Секунди же нЕдруги –
У темпі престІссімо
У такт серце-стукоту
Спливають безсовісно..
Нервово втікаючи,
Цю мить завершаючи
В часОвому вимірі..
Ще трохи пройдемося
своїми дорогами...
ніким не помічені
назад обернемося,
неначе змагнічені
очима всміхнемося
піддавшись фантазіям...
А далі у хаосі
з космішною швидкістю
в полярному векторі
ми ринем в незвідані
100 тисяч миттєвостей
щоденних й шаблонових,
буднями хрещених..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460583
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2013
автор: starfish372