Постаріла хатина. Змарніла.
Вже й шибки поглядають у небо…
Дітвори нерозбірливий щебет
Вже давно віддзвенів. Осеніло…
Постаріла хатина. Зіперлась
На старезну потрощену грушу,
На вершечку повісивши душу,
Одягала калинові перла.
Постаріла хатина. Чекає,
Що приїдуть невдячні онуки,
Цілуватимуть пам’яті руки...
Жаль в чеканні так рано смеркає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460390
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.11.2013
автор: Олена Іськова-Миклащук