Віє сумом від прийдешньої осені,
Віє холодом від майбутньої зими,
Чи Вам не здається, що вже досить
Лиш просто називатися людьми?
Навкруги тільки втрати,
Як важко їх переживати,
Бо кожному прийдеться помирати,
І тоді настане час справедливої відплати…
Хоч до зими ще так далеко,
Та вже летять у вирій лелеки,
Хоч і не буде такої жахливої спеки,
Та все одно ми не зможемо говорити відверто.
21 серпня 2012 року
Близько 18.30
смт. Луків
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460294
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.11.2013
автор: Ліза Луківська