Мій Янголе,
скуштуй-но свіжу вишню,
Солодку, ніжну,
як червневий день,
Суничний чай
холоне геть неспішно…
Йдем сад садити –
Янгольських пісень.
Отак повільно,
не із Сонцем в ногу,
Крокуєм між
кущів, дерев, квіток,
Де кожна стежка
приведе до Бога,
Де виноград
сягає вже зірок…
В той день, коли
усе розквітне пишно,
Полине спілий
дзвін од всіх плодів –
Покличуть нас
туди, де все безгрішно,
І, врешті,
Бог всміхнеться з образів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460278
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.11.2013
автор: Innessanew