Потроху дощ осінній сіє
В імлі нічній напівтони.
Мій сум, зачаєний на віях,
Здмухни й назовсім прожени.
Стоять дерева напівголі,
Скидаючи вбрання на брук.
Свій смуток струшую поволі
В долоні теплих твоїх рук.
За вікнами краплини рясно
Овечками бредуть у череді.
В сповитку рук твої так щасно,
Неначе пташці у гнізді.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460259
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 13.11.2013
автор: Лариса Журенкова