НЕ ПІДХОДЬ.
Дощ змиває сліди.
Топить в калюжах
перевернуті міражі.
Не підходь. Відійди.
Не чіпай мене, і нічого
вслід не кажи!
Лопнуло кохання твоє,
Наче бульбашки
в каламутній воді.
Щось надворі зимно стає...
Йду від тебе назовсім.
Не підходь. Відійди.
**********************
НЕ КРИЧИ
Не кричи!
Я тебе не боюсь.
Ти давно байдужий мені.
Замовчи.
Якось я обійдусь. Не данО.
ДокОри твої смішні.
Полічи.
Всі образи даремні,
Що враз
ти волаєш,
Наче оглох!
Закінчи
Цю розмову
нікчемну,
Із фраз,
Що не варті
Кохання
Двох.
*************************
ЗНОВУ?
Знову миритися?
Як набридло усе, хоч плач!
Перепросити
Знову повинна я?
Добре, пробач.
Яка різниця вже,
Хто тут перший
Почав діалог?
Терпіння криниця
Переповнена,
І стікає в ставок.
16.07.13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460236
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 13.11.2013
автор: Ірина Лівобережна