Нелюбов зашторена,
не коханням стомлена,
палачем спотворена
і душа оголена.
Вірші не збережені,
свіжа ядрить рана
тінню розтерзана
навіщо я спала...
Порохом розкраденість,
крахом ілюзій
кровить розплатою
у чужій заслузі,
з сірим кінцем осені
з стінами-дощами
думки розпорошені
тягнуть вниз кайдани.
Пастки всі розкладені
жалібно притихли
Нас, на вік позбавлені
не зібрати крихти.
Навиворіт нутрощі
вдягнулись у речення,
руки розлучені
гостряком у плечі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460192
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2013
автор: owl silence