він любив її до втрати свідомості
все сподіваючись на спонтанне прощення
він затьмарився нею по самі вуха
і вірив, що світло в кінці тунелю - страждань continuation
він намагався вистояти у поєдинку з нею
бо вже дуже кортіло нових емоцій
і щоб не прогавити отой переломний момент -
[i]коли життя стає суцільною сірою лінією[/i]
(без радості і сонця, з transparent феєю)
він розчинявся серед світських суєт
і ховав в собі трагедії, обвінчені її іменем
і лише одну річ він засвоїв напевно
[i]без потрібної людини поряд ми калічимо свої, мабуть, найщасливіші миті[/i]
звичайно, все таємне становиться явним
і також буває, що вони міняються місцями
просто він любив її до втрати свідомості
а вона його vise versa
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460129
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.11.2013
автор: Doll