Гори... Літо... Нічка.
Дивлю́ся вгору - бачу зірочки́.
Шумлять дерева, чую річку,
Палає вогник і літають світлячки́...
Сиджу на парі. Матаналіз. Похідні.
Не вистачає літа й через вісімнадцять днів зима.
Похмурі вулиці і люди в такі дні.
Я хочу снігу, або сонця... Але їх нема.
"Але це все дрібні деталі!" -
Говорить у мені нестерпний оптиміст, -
"Людина має все для щастя зараз і надалі,
А через всі проблеми можна перейти, або ж побудувати міст."
Гори... Літо... Нічка.
Дивлю́ся вгору - бачу зірочки́.
Шумлять дерева, чую річку,
Палає вогник і літають світлячки́.
*Поезія написана під враженнями від математичного аналізу, який мій мозок відмовився сприймати сьогодні на першій парі... Тому математичному аналізу присвячується…))) До речі світлячки вміють літати??? Бо я щось не пам'ятаю... Я на біології в школі руки розмальовувала...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460102
Рубрика: Присвячення
дата надходження 12.11.2013
автор: Замріяна...♫