Привіт, "коханнячко"моє,
Як поживаєш?
Чого не пишеш?!Що вже не скучаєш?
Напевно вже забула ,що казала,
Як до кінця любити обіцяла!
В хвилині щастя, та в біді,
буду з тобою-шепотіла,
Та як та птаха, що з тонувшого судна злетіла,
Мене, залишила на самоті і в вир злетіла!
А я стояв на краю прірви.
Та я не впав!
Мене за руку друзі вчасно підхопили,
Як пташеня ,що випало з гнізда, надією кормили!
Повір вона тебе не варта – бадьорили,
Усе щоб повернути до життя робили!
Проходив час і рани заживали,
Я не жалію, навпаки, я радий,
Я тільки дякую хотів сказати!
За те ,що СПРАВЖНЮ ДРУЖБУ ,
мене навчила цінувати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460061
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.11.2013
автор: Vitalikkuzdrovskyy