В досталь мені всьо́го
Не треба вже нічо́го
Не треба більш кохання й гарних слів
Слова - дощем із неба
Для мене вже не треба
Цих грізних злив і лагідних очей
З очей сумних сльозою
А ти іще зі мною?
Десь душі наші загубились у пітьмі
В пітьмі, жалю й стражданні
Чому ж не у коханні?
Я прошу тебе рідная скажи
Скажи, чому так сталось
Хіба ж ми не старались?
Хіба ж не берегли ми наш вогонь?
А вогник той палає
Чи він вже загасає?
Не знаю я чи зможем зберегти
Warszawa
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459977
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.11.2013
автор: Petrychenko Nazar