Пил

Батьківщину  милу
Важко  покидати,
Та  життєву  силу
Час  почав  смоктати.

Надбане  залишу,
Не  візьму  з  собою,
У  довічну  тишу
Упірну  з  юрбою,

Що  в  безжальнім  часі
Мусить  розчинитись,
У  безликій  масі
Пилу  опинитись.

Знаю,  що  в  пилюку
Й  надбане  зітреться
І  онук  онуку
Вже  не  спроможеться  .

Щось  моє  залишить,
Всіх  і  все  забудуть,
Час  у  пил  понищить
Думку    і  споруду.
18.06.08.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459797
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.11.2013
автор: Георгій Грищенко